Як КПІшники в “Софіївку” їздили…

20 травня з ініціативи та за фінансової підтримки профкому студентів 300 студентів КПІ відвідали Софіївський парк у м. Умань.

Ранок не провіщав нічого хорошого. Усі “прогнози” уперто кричали про те, що вдень нас очікують, як мінімум, короткочасні дощі… А кому потрібен дощ, коли їдеш на екскурсію в дендропарк?.. Проте у цьому випадку ми ще раз впевнились, що метеорологи помиляються не з прогнозом, а з датою…

Сонце таки вийшло, проте ентузіазму не стало набагато більше… Просто збори були призначені на 6.30! У СУБОТУ! Уявіть собі обличчя студентів, які, передчуваючи два вихідні попереду, у п’ятницю ввечері гарно посвяткували, а в суботу зрання їдуть у далекі краї… Так, екскурсоводу нашому довелось довго і, до речі, дуже цікаво розповідати, щоб підняти наш бойовий дух.

Посідали в автобуси і вже майже заснули, але ні! Як виявилося, команди “Спати!” ніхто не давав… Нас поглинув вир історії, який полився з уст екскурсовода. Ця приємна жінка оповідала багато і захопливо. Про кожне містечко і село, яке зустрілось на шляху Київ-Умань, студенти почули історичну довідку. До речі, про більшість культурних пам’яток, які знаходяться на Київщині, в основному довелося чути вперше… В історичному сенсі ми подолали два кордони: Русі і кочовиків, а також Росії та Польщі. І це все за якісь три години! Звідки походять назви містечок, що в них знаходиться, які визначні люди там народилися, легенди створення і оновлення – все це наш екскурсовод змогла донести до нашої невиспаної свідомості. Всю цю інформацію дуже важко викласти двома словами. Проте найцікавіші моменти… У Мар’янівці народився відомий співак “Большого театра” Іван Козловський. У Боярці знаходилась головна лінія оборони під час Великої Вітчизняної війни. З річкою Стугна пов’язана легенда про Кирила Кожум’яку, а зі Ксаверівкою – чарівна історія про відданість Переп’ятихи своєму чоловіку. І ще багато-багато інших цікавих відомостей…

Найбільше зацікавила Біла Церква. Після розповідей екскурсовода всі почали планувати, як би то з’їздити ще туди, особливо в “Олександрію” (також дуже гарний дендропарк!). До речі, під час цих історичних екскурсій всі з полегшенням видихнули, що живуть у сьогоденні і спокійненько їдуть в автобусі, а не скачуть від станції до станції на конях…

І ось, нарешті, Умань. Спочатку склалося враження, що Умань – це вже парк. Настільки миловидні пейзажі, що аж дух захопило. Зазначу, на цьому етапі сонний стан студентів було вичерпано і прокинувся неймовірний інтерес…

Незважаючи на ранній час (прибули десь біля десятої), автобусів інших туристів було досить багато. Зайшовши в “Софіївку”, всі ахнули. По-перше, від неймовірної краси. По-друге, від надмірної уваги екскурсоводів, які чомусь один поперед одного намагались “захопити” студентів НТУУ “КПІ”. І ось почалося… Тепер це був вир не української, а античної історії. Легенди, міфи, боги, письменники, герої давньогрецької та давньоримської міфології поставали один за одним. Це все у гармонії з багатствами природи. Такої кількості й таких розмірів каміння не доводилося бачити ніколи! А тим більше того, що з нього (каміння) можна зробити. Це просто фантастика!

Помітними серед цього всього були захопливі погляди дівчат. Наскільки сильно Станіслав Потоцький мав любити Софію, щоб створити таке диво! Заради неї! Для неї!

Легенда за легендою, скульптура за скульптурою студенти, як зачаровані, ходили парком. Тут протікає невеличка річка Кам’янка і стоять столітні дуби. Ставки, підземна річка, водоспади і водограї, алеї, велетенські гранітні брили, архітектурні споруди ніби доповнюють одне одного. Мармурові статуї грецьких богів та богинь, філософів та поетів створили в Умані свою невеличку Елладу, батьківщину дружини Потоцького.

Кожний куточок парку овіяний міфами та легендами Стародавньої Греції та Риму, пов’язаний з переказами та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких. З будь-якого погляду він прекрасний!

Находилися й нафотографувалися досхочу! Побачили безліч цікавого! Переконалися, що “Софіївка” – вічний пам’ятник коханню! А емоцій та вражень здобули через край!

Дорога назад була спокійною, точніше сонною. Відчувши втому студентів, Морфей (бог сну) заполонив нас у своє царство. Незважаючи на це, всі подумками все ж лишалися у чарівній “Софіївці”…

Дякуємо керівництву профспілкового комітету студентів НТУУ “КПІ” за організацію цікавої екскурсії та чудового відпочинку студентства університету.