Про підсумки минулого навчального року і завдання на наступний 2020/2021 навчальний рік

Доповідь ректора М. З. Згуровського для розгляду на сесії професорсько-викладацького складу КПІ ім. Ігоря Сікорського 28 серпня 2020 року

 

Вельмишановні викладачі, науковці, співробітники!

Дозвольте привітати вас із двадцять дев’ятою річницею проголошення незалежності України та сто двадцять другою річницею від дня заснування Київського політехнічного інституту.

На жаль, несприятлива епідеміологічна ситуація в країні не дозволяє нам традиційно зібратися разом для проведення чергової сесії професорсько-викладацького складу КПІ. Тому вперше за багато років з доповіддю на сесії професорсько-викладацького складу КПІ ви можете знайомитися в її друкованому і електронному варіантах. Ваші зауваження і пропозиції щодо подальшої роботи університету просимо викладати в модулі сесії професорсько-викладацького складу автоматизованої системи «Електронний кампус».

Коронавірусна криза стала неочікуваною не лише для України, але й для усього світового співтовариства. Вона змусила у стислі терміни суттєво перебудувати діяльність практично усіх ланок суспільства, змінивши характер виробничих процесів і комунікацій людей. Відповідно до висновків Світового Банку відбулося падіння світової економіки на 3%, а економіки України – на 7.2%. Система освіти більшості країн, як і України, під час пандемії COVID-19 змушена була перейти переважно на дистанційну і змішану форми навчання.

На тлі цих дестабілізуючих факторів протягом останнього року відбувалися суттєві перетворення в системі вищої освіти країни, що безпосередньо впливає на умови функціонування ЗВО. Університети переводяться на формульне фінансування, яке визначається якістю їх роботи і чіткою затребуваністю результатів цієї роботи економікою і суспільством. Якість роботи ЗВО буде визначатися шляхом моніторингу реальної конкурентоспроможності їх випускників на ринку праці і результатами акредитації освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Від цього буде залежати державне замовлення університетів, яке визначатиметься на конкурсних засадах. Для отримання статусу наукової установи, який також суттєво впливатиме на фінансування університетів, вони мають проходити наукову атестацію за такими само вимогами, що й установи академій наук.

Згідно з новою системою фінансування університетів 80% бюджетних коштів вони гарантовано отримують для базових потреб, решту – залежно від позиції в міжнародних рейтингах, рівня конкурентоспроможності та працевлаштування випускників, обсягу госпдоговірних робіт та коштів, залучених з альтернативних джерел, тощо.

З огляду на це, ми поступово запроваджуємо систему формульного фінансування підрозділів університету. Її суть полягає в тому, щоб кожний підрозділ робив безпосередній внесок у ті показники, за якими вимірюється розвиток університету загалом і здійснюється його фінансування державою.

Важливою справою університету стало публічне обговорення та ухвалення Стратегії розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського на 2020–2025 роки. Вона враховує зламоподібні зміни в економіці країни, пов’язані з формуванням Індустрії 4.0, і, відповідно до цього, відображає головні орієнтири діяльності університету, які на ближчі п’ять років визначатимуть дорожню карту для нашого колективу. Ґрунтуючись на науково обґрунтованих сценаріях формування структури праці в Україні, університет планує започаткування низки нових освітніх програм на основі нових знань і компетентностей, якими повинен володіти фахівець у ближчому майбутньому.

Ці перетворення вимагають від нас ефективного освітнього менеджменту на всіх рівнях управління КПІ – від кафедри до факультету, інституту і університету загалом. Саме тому в КПІ було напрацьовано низку рішень щодо вдосконалення системи управління університетом на основі результатів діяльності всіх його ланок.

Одним із важливих аспектів системи управління КПІ є подальша демократизація і прозорість його діяльності. Першим кроком на цьому шляху стало розділення повноважень голови Вченої ради і ректора. За такої моделі Вчена рада суттєво активізувала та модернізувала свою роботу. Було створено 9 постійних комісій за основними напрямами діяльності, які у взаємодії з адміністрацією університету активно долучилися до напрацювання важливих рішень. Обговорення на засіданнях Вченої ради пропозицій за участю досвідчених членів комісій підвищило рівень професіоналізму в управлінні освітньою, науковою, інноваційною діяльністю та атестацією наукових кадрів.

Комісіями Вченої ради були напрацьовані важливі пропозиції до Кабінету Міністрів України, МОН і НАЗЯВО щодо формування та акредитації нових спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій, проєкту нового порядку присудження наукових ступенів доктора наук і доктора філософії, форм документів про вищу освіту тощо. Проєкти нових нормативних документів університету з освітньої та наукової діяльності було напрацьовано також за участю постійних комісій Вченої ради університету.

За нових умов засідання ректорату вперше стали проходити в on-line режимі, а їхній зміст принципово став публічним завдяки щотижневому розташуванню на сайті університету звітів членів ректорату і конкретних доручень ректора. Ця інформація стала орієнтиром для організації діяльності факультетів, інститутів і кафедр.

Для ефективного функціонування системи управління університетом було започатковано щорічну звітність керівників усіх рівнів з визначенням ключових показників діяльності підрозділів, які вони очолюють. У контракти з цими керівниками будуть закладатися відповідні показники подібно до умов контракту ректора з МОН.

Важливою складовою успішного функціонування університету і його підрозділів є підвищення ефективності інформаційної політики та інформаційного супроводження його діяльності. Сьогодні, особливо у період карантинних обмежень, абітурієнти, члени їх родин, партнери університету жодним іншим чином, ніж через інформаційні ресурси, не можуть ознайомитися з діяльністю того чи іншого інституту/факультету/кафедри. На жаль, ми ще стикаємося з недостатнім усвідомленням цієї реальності окремими керівниками підрозділів. Адже відсутність належної інформації про діяльність підрозділу чи його освітню програму в Інтернет-просторі фактично нівелює всі наявні здобутки та багаторічні зусилля щодо їх досягнення.

Нагадаю, що основними складовими інформаційного супроводження є офіційні сайти підрозділів, фейсбук-сторінки, телеграм-канали, які, доповнюючи одне одного, формують цілісне інформаційне середовище університету. З метою вдосконалення цієї діяльності в КПІ здійснюється постійний моніторинг веб-ресурсів, а також створено Комісію з їх внутрішньої сертифікації. Зауваження і рекомендації щодо вдосконалення інформаційної політики періодично надсилаються керівникам підрозділів.

З метою оптимізації управлінської діяльності в університеті з нового навчального року впроваджується система електронного документообігу Megapolis, яка забезпечить можливість роботи з документами в режимі «єдиного вікна» і дозволить пришвидшити процеси ухвалення рішень.

Шановні колеги! Якість нашої освітньої діяльності залежить від багатьох складових: кадрового складу НПП, якості контингенту абітурієнтів, забезпечення освітньої діяльності за трьома рівнями – бакалавр, магістр, доктор філософії, вдосконалення форм і технологій організації освітнього процесу, стану навчально-лабораторної бази, взаємодії з європейським і світовим освітнім простором та інше.

Якість кадрового складу НПП забезпечується системою його конкурсного обрання, рейтинговим оцінюванням роботи викладачів, підготовкою кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації, стажуванням НПП. Усі ці складові протягом року були модернізовані і за рішенням Вченої ради запроваджені в діяльність університету.

Важливою складовою рейтингового оцінювання роботи викладачів є відгуки студентів за низкою ключових критеріїв. У цьому році в оцінюванні викладачів через систему «Електронний кампус» взяли участь понад 8 тисяч студентів. Своєю чергою, серед сервісів «Електронного кампусу» з’явився модуль «Кабінет завідувача кафедри», в якому керівники підрозділів можуть ознайомлюватися з результатами оцінювання НПП і ухвалювати відповідні управлінські рішення, спрямовані на підвищення якості навчання.

З цього року алгоритм рейтингування НПП також набуває змін як за окремими показниками, так і за формою проведення. Йдеться про те, що програмний модуль для рейтингу відтепер буде вбудований в єдину систему «Електронний кампус», а введення даних може здійснюватися цілорічно.

Підвищення кваліфікації викладачів є однією із запорук забезпечення якості освітнього процесу. Традиційно воно проводилося через Інститут післядипломної освіти, а також на виробничих підприємствах, у наукових інститутах, у ЗВО України та інших країн світу. Цьогоріч новим «Положенням про підвищення кваліфікації» передбачено впровадження накопичувальної системи цільового стажування викладачів з обов’язковою звітністю. Зокрема йдеться про встановлення 6 кредитів ЄКТС, які викладач може набрати не одноразово, а протягом п’яти років.

Крім того, з метою підвищення професійного рівня науково-педагогічного потенціалу університету здійснено нормативне врегулювання питань підготовки фахівців вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі. Маємо неухильне зростання обсягу державного замовлення на здобувачів наукового ступеня доктора філософії. Так, у 2018 році ми мали 176 місць, у 2019 році – 199 місць, а в 2020 році вже 252 місця. На жаль, ще до 20% кафедр університету не здійснюють підготовку докторів філософії та докторів наук, що є великим викликом для цих підрозділів з огляду на майбутню акредитацію їх освітніх програм.

У КПІ вже багато років проводиться вхідний ректорський контроль студентів першого курсу, метою якого є оцінювання рівня їх залишкових шкільних знань. У 2019 р. якість залишкових шкільних знань першокурсників склала: з математики – 60,5%, з фізики – 48,1%, з хімії – 71%. Слід зазначити, що ці показники помітно відрізняються по факультетах. З математики показник коливається в межах від 72% до 43%; з фізики – в межах від 60% до 30%. У зв’язку з цим позитивну роль відіграють адаптаційні курси, які університет уже понад 10 років проводить для першокурсників на базі Інституту моніторингу якості освіти.

Важливим кроком на шляху до вдосконалення освітньо-наукового процесу в КПІ є запровадження системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Окремі її компоненти тривалий час успішно функціонували, але дещо розрізнено. У цьому році система набула комплексного характеру і взаємопов’язано включає в себе різноманітні види контролю, зокрема: моніторинг залишкових знань, опитування студентів, опитування роботодавців, внутрішній самоаналіз, поточний, календарний та семестровий контроль тощо. Результати контролю розглядаються на засіданнях кафедр, вчених рад факультетів, Методичної і Вченої рад університету.

Торік було проведено третій етап внутрішнього самоаналізу кафедр за освітніми програмами. Його результати дозволили здійснити необхідні структурні та організаційні вдосконалення 9 освітніх програм відповідно до вимог сучасного ринку праці та стандартів якості освітнього процесу. Об’єднання освітніх програм у межах спеціальності вже відбулося на рівні PhD та очікується на рівні підготовки магістрів за освітньо-науковими програмами. Це є вимогою часу та має на меті підвищити якість підготовки фахівців відповідно до вимог акредитації НАЗЯВО. Восени 2020 року заплановано провести наступний етап акредитаційного самоаналізу, за результатами якого маємо актуалізувати перелік освітніх програм для наступного подання їх на акредитацію в НАЗЯВО.

Минулого навчального року університет узяв участь в акредитації перших 10 освітніх програм за новими вимогами. Цього року на нас чекає акредитація ще 40 освітніх програм, з яких понад 20 – рівня PhD. Це вимагає від відповідних підрозділів підсилення рівня організаційно-управлінської роботи та покращення взаємодії з різними групами стейкхолдерів. Особливу увагу необхідно приділити акредитації освітніх програм рівня доктора філософії. Відзначу, що практично всі експерти при оцінюванні освітніх програм акцентували увагу на важливості зв’язків з ринком праці, відгуків роботодавців щодо якості підготовки і участі стейкхолдерів у формуванні змісту освітньої програми. У цьому плані корисним є щорічне опитування роботодавців, яке з 2005 року проводить центр «Соціоплюс». Результати цього опитування говорять про те, що ми ще маємо достатньо кафедр, які майже не приділяють уваги зв’язкам з ринком праці, не відстежують кар’єрні траєкторії своїх випускників.

Відповіддю на виклики сьогодення в університеті мають стати швидкі зміни у структурі, обсягах, змісті та якості підготовки фахівців за всіма спеціальностями й освітніми програмами. Цим мають опікуватися всі факультети й кафедри університету. Маючи позитивні приклади спільних освітніх програм з компаніями «Boeing», «Прогрестех», «Netcracker», концерном «Укроборонпром» та іншими, а також враховуючи численні запити експертів при проведенні експертиз освітніх програм, для університету стало вкрай важливим нормативне врегулювання дуальної форми здобуття вищої освіти. Результатом цього стало ухвалення «Положення про дуальну освіту в КПІ».

Шановні колеги! Одним із ключових індикаторів ефективності нашої діяльності є показники прийому до університету. Цьогорічна вступна кампанія через відомі причини зазнала певних коректив. Були внесені відповідні зміни до умов прийому щодо проведення термінів ЗНО, фахових вступних випробувань та зарахування абітурієнтів. У зв’язку зі змінами умов вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій ми оперативно створили в складі приймальної комісії освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Крім того, змінами до правил прийому було скасовано додатковий вступний іспит для вступників до магістратури з інших спеціальностей.

Поміж тим, результати проведення ЗНО дають привід для занепокоєння всім технічним університетам з огляду на якість цьогорічного поповнення. Адже загальна кількість учасників зовнішнього незалежного оцінювання в Україні, які подолали поріг «склав/не склав» з фізики, становить всього 20,5 тис. осіб. І тільки 32% з них мають бали вище 150. Схожа ситуація склалася і з математикою, складаючи яку, кожен 8-й випускник школи не зміг пройти поріг «склав/не склав». У цьому контексті важливим стало ухвалення Кабінетом Міністрів України Концепції розвитку STEM-освіти, яка покликана сприяти розвитку природничо-математичної підготовки як основи конкурентоспроможності та зростання нашої держави, підготовки фахівців нової генерації, здатних до засвоєння знань і розроблення новітніх технологій.

У зв’язку з пандемією COVID-19 приймальна кампанія цього року відтерміновується у часі. Списки рекомендованих до зарахування за державним замовленням на перший курс оприлюднені 27 серпня. Зарахування студентів першого курсу на бюджетну форму навчання відбудеться 5 вересня, на контракт – 14 вересня. Подано 38132 заяви на основі повної загальної середньої освіти і 929 – на основі ОКР «молодший спеціаліст». Разом 39061 заява, що майже на 10% більше, ніж торік.

До магістратури цього року подано 7601 заява, в 2019 році – 6035. Списки рекомендованих до магістратури за державним замовленням будуть оприлюднені 1 вересня. Зарахування на бюджет відбудеться 10 вересня, на контракт – 18 вересня.

В рамках третього циклу вищої освіти до аспірантури подано 278 заяв. Вступні випробування відбудуться з 28 серпня по 9 вересня, зарахування на навчання – з 15 вересня.

Шановні колеги! Суттєвим викликом для забезпечення освітнього процесу стало оголошення карантинних заходів та переведення навчання в дистанційний режим. Така ситуація спонукала нас оцінити наявні можливості щодо проведення освітнього процесу в нових умовах, визначити його сильні та слабкі сторони. З огляду на те, що перебудову навчального процесу університету довелося здійснювати фактично «з коліс», у цих нестандартних умовах чітко проявилися як переваги, так і недоліки нашої системи. У цьому контексті надзвичайно важливим компонентом стало функціонування в університеті автоматизованої інформаційної системи «Електронний кампус», що забезпечило можливість здійснювати ефективне адміністрування освітнього процесу. Це дозволило уникнути ситуації зриву освітнього процесу та забезпечити його неперервність.

Ще однією новацією в освітньому процесі стало запровадження сертифікатних програм, які спрямовані на поглиблення професійних компетентностей, профілізації підготовки та є засобом реалізації права на вибір дисциплін.

Удосконалюючи освітній процес і погоджуючи його зі стандартами вищої освіти, ми організували і здійснили реалізацію права на вибір студентами навчальних дисциплін із загально-університетського каталогу за допомогою системи «Електронний кампус».

Оголошення карантину в країні актуалізувало питання створення власної повноцінної платформи дистанційного навчання. Було ухвалено «Положення про дистанційне навчання» і започатковано платформу дистанційного навчання «Сікорський». Ця платформа побудована на базі відомого середовища Moodle, сучасного пакету хмарних додатків та відеокурсах. На сьогодні ми маємо понад 800 розміщених курсів. Триває активне наповнення платформи новими курсами згідно з ухваленими підрозділами планами. Водночас, університет розпочав тендерні процедури для придбання більш потужних серверів та іншого обладнання, яке дозволить безперебійно забезпечувати на платформі «Сікорський» одночасно доступ до 9 тисяч он-лайн курсів 10 тисячам користувачів.

З метою підвищення якості освітнього процесу відповідно до запитів ринку праці в університеті було врегульовано питання про статус і функції гарантів освітніх програм, а також створено Науково-методичні комісії за кожною спеціальністю. На НМК покладено завдання вдосконалення змісту освіти, організації та технологічного забезпечення освітнього процесу в межах спеціальності, з урахуванням тенденцій науково-інноваційного розвитку, координації діяльності гарантів освітніх програм на кожному рівні вищої освіти.

За умов, які склалися у зв’язку з поширенням COVID-19, питання інформатизації освітнього процесу та управлінської діяльності набуло ще більшої актуальності. Так, існуюча вже тривалий час автоматизована система «Електронний кампус» саме в нестандартних умовах роботи довела свою затребуваність та ефективність, дозволивши ефективно організувати освітній процес і складання сесії в дистанційному режимі.

Водночас, перед нами стоїть низка важливих завдань у сфері інформатизації управлінської діяльності КПІ, виконання яких дозволить суттєво знизити втрати на бюрократичні процедури, підвищити прозорість та зручність роботи, знизить паперове навантаження на науково-педагогічних працівників, забезпечить дієву взаємодію адміністрації, НПП та здобувачів вищої освіти.

Шановні колеги! Пріоритетним завданням університету є всебічний професійний, соціальний та творчий розвиток особистості в освітньо-науковому середовищі. На це спрямовується навчально-виховна робота КПІ.

Свідомий і правильний вибір професії як майбутнього шляху людини є невід’ємною складовою її успіху протягом життя, а відтак професійна орієнтація здобувачів вищої освіти нині набуває особливого значення. В КПІ вона втілюється через комплекс заходів. Це інформування абітурієнтів щодо можливостей успішного працевлаштування та побудови кар’єрного шляху за обраним фахом, організація та проведення професійно-орієнтованих заходів (дні відкритих дверей, інженерний фестиваль ТехноАрт КПІ, інноваційні фестивалі Малої Академії наук та інші).

За умов карантинних обмежень, пов’язаних з пандемією COVID-19, профорієнтаційна робота з молоддю набуває нових форм. Зокрема було оновлено формат проведення традиційного Дня відкритих дверей – КПІАбітFest, який відбувся у форматі онлайн і отримав 9 тисяч переглядів. Активно підтримуються інформаційні ресурси у соціальних мережах Інстраграм, Фейсбук, Телеграм. На Youtube-каналі створено сторінку «Вступ до КПІ», розроблено «Каталог вступника». У форматі онлайн у червні відбувся Інженерний фестиваль ТехноАртКПІ, на якому було презентовано 78 проєктів школярів, студентів та викладачів.

Важливою складовою профорієнтаційного напрямку є робота викладачів в технічному відділені Київської МАН. Так, на базі КПІ працюють 8 секцій відділення технічних наук і 1 секція відділення хімії та біології. Науковці ІТС, ІЕЕ, ІХФ, ІФФ, ММІ, ФЕЛ, ФМФ, ФТІ, ХТФ спільно з учнями представили свої розробки на Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах. Така робота з шкільною молоддю не лише сприяє вступу до університету, а й підвищує її конкурентоспроможність у майбутньому.

За умов складної епідеміологічної ситуації в країні і переходу до дистанційного навчання університет не знижував вимог до рівня знань студентів у весняному семестрі. Результатом стало відрахування понад 3% студентів за результатами семестрового контролю. Якісний розподіл оцінок практично не змінився.

Одним із важливих елементів соціальної підтримки студентів і їх мотивації до навчання є стипендія. Попри непрості умови карантинного періоду, університет повністю забезпечував своєчасне призначення і виплату академічних та соціальних стипендій. З метою посилення мотивації студентів до покращення успішності навчання рішенням Вченої ради було збільшено кількість підвищених стипендій майже вдвічі.

Щороку за особливі академічні заслуги та активну наукову діяльність кращим студентам університету призначаються іменні стипендії. І цього року кількість студентів, які отримали іменні стипендії державного рівня, зросла. Так, 5 студентів КПІ отримують стипендію Верховної Ради України, 11 – Президента України, 8 – Кабінету Міністрів України. Усього за 2019 рік стипендіальне забезпечення студентів з бюджету країни склало 143 млн 600 тис. грн.

Також студенти отримують стипендії, засновані окремими партнерами КПІ та організаціями. Це стипендії компаній «Енергоатом», «Мелексіс-Україна» та низка іменних стипендій видатних діячів науки і бізнесу. Обсяг персональних стипендій у минулому навчальному році склав 847 тис. грн.

Продовжувалася активна робота університету у програмах академічної мобільності з університетами 27 країн світу. Протягом минулого навчального року у програмах академічної мобільності взяли участь 146 студентів. За нових умов університетом опрацьовуються нові можливості співпраці із ЗВО-партнерами, зокрема форми віртуальної та змішаної мобільності.

Одними з пріоритетів нашої роботи є посилення взаємодії університету з партнерами-працедавцями та створення умов для професійної самореалізації здобувачів вищої освіти, сприянню їх успішному кар’єрному зростанню. В цьому напрямку працює відділ сприяння працевлаштуванню та професійного розвитку – Центр розвитку кар’єри КПІ. Через організацію практичних заходів (вебінарів, майстер-класів, зустрічей з представниками компаній, екскурсій на виробництво, організації ярмарок вакансій тощо) Центр допомагає здобувачам вищої освіти набувати тих знань і вмінь, які сприяють їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Під час карантину було організовано і проведено в дистанційному режимі понад 60 вебінарів від провідних компаній України та світу. Відповідно до щорічного рейтингу університетів за оцінками працедавців КПІ вже декілька років поспіль обіймає лідерські позиції з технічних та економічних спеціальностей.

Підготовці майбутніх фахівців, здатних самостійно та творчо використовувати у своїй діяльності сучасні досягнення науки і техніки, розвивати професійні навички, сприяє активне залучення здобувачів вищої освіти до участі у студентських клубах та гуртках. Нині в КПІ функціонують майже 90 наукових, інженерних та соціо-гуманітарних гуртків.

Творчому професійному розвитку студентів сприяють конкурси та олімпіади. З 25 по 30 липня 2020 року відбулася XХVIІ Міжнародна студентська олімпіада з математики IMC (International Mathematics Competition for University Students), яка проходила дистанційно. Участь у змаганнях взяли понад 550 студентів з-понад 100 провідних навчальних закладів світу. Традиційно команда нашого університету продемонструвала високі результати. Студенти ФІОТ та ІПСА стали призерами цієї олімпіади. У першому турі Міжнародної студентської олімпіади з програмування імені С.О. Лебедєва та В.М.Глушкова «KPI-OPEN» у цьому році взяли участь більше ніж 70 команд. У травні цього року в режимі онлайн відбулася міжфакультетська студентська олімпіада з програмування «КПІ-ОНЛАЙН», у якій взяли участь 27 команд із 7 факультетів. Переможцями стали команди ІПСА (1-ше місце) та ФІОТ (2-ге та 3-тє місця).

Для залучення студентської молоді до творчої роботи у позанавчальний час, популяризації сучасних досягнень науки і техніки, впровадження інноваційних розробок створено навчально-науковий центр «Noosphere Engineering School KPI», діяльність якого спрямована на спільне використання матеріально-технічних ресурсів «ГО Ноосфера» та навчально-наукового потенціалу КПІ.

Успішний фахівець має високий емоційний інтелект і духовний потенціал, який не лише можливо, а й необхідно розвивати в університетському середовищі. Залучення студентства до «соціального служіння», що є світовою практикою і невід’ємною частиною освітнього процесу в провідних університетах світу, є одним із найважливіших напрямів роботи студентської соціальної служби КПІ. Відтак здобувачі вищої освіти мають можливість розвитку соціальних навичок не лише під час навчання за освітніми програмами, а й на університетському рівні через залучення до волонтерської діяльності у проєктах студентської соціальної служби.

Спільно з Київським міським центром крові регулярно здійснюється моніторинг поточної ситуації з донорства крові та/або її компонентів. На Інтернет-ресурсах соціальної служби проводиться роз’яснювальна робота з метою сприяння добровільному безоплатному донорству серед університетського загалу. Так, зокрема, було проведено прямий ефір проєкту «ДонорUА» з питань донорства крові під час пандемії.

Пандемія COVID-19, безперечно, актуалізувала потребу у психологічній підтримці усіх учасників освітнього процесу. Університет прийняв цей виклик. Студентська соціальна служба КПІ не лише регулярно організовує індивідуальні онлайн-консультації психологів (іноземним студентам надано можливість отримати психологічну підтримку англійською мовою), а й проводить літературно-музичні вечори (квартирники) та Zoom-конференції у невимушеній атмосфері, інтелектуальні ігри в режимі онлайн та інші заходи.

Водночас у період карантинних обмежень особливої ваги набуло естетичне виховання студентської молоді. Прикладами можуть бути відеоконцерт вокальної студії «Натхнення», у якому взяли участь здобувачі вищої освіти з різних факультетів/інститутів, онлайн-фотоконкурси «Таланти-КПІ», «Вишиванка на карантині» та інші.

Здоров’я і добре самопочуття студентів і працівників університету завжди були, є і будуть пріоритетом університетської родини. Тому з початком карантину студентська соціальна служба КПІ докладала максимум зусиль для підвищення безпеки учасників освітнього процесу. Починаючи з цього року змінено систему надання медичних послуг здобувачам вищої освіти. Зокрема, на основі укладеного меморандуму з Київською міською студентською поліклінікою передбачено підписання декларацій студентами і співробітниками про медичне обслуговування. Розглядається можливість розміщення приватної клініки у приміщенні колишньої студентської поліклініки з метою надання лікарями як первинної, так і вторинної медичної допомоги. Окрім того, рішенням Вченої ради КПІ створено навчально-науковий оздоровчий комплекс «Здоров’я КПІ» на базі кафедри біомедичної інженерії ФБМІ.

Упродовж останніх місяців університет через наявні інформаційні ресурси надавав усім студентам і співробітникам КПІ актуальну і достовірну інформацію про заходи щодо запобігання поширенню коронавірусу, стан захворюваності, про розробки наших науковців, спрямовані на протидію пандемії, та ін.

Важливою складовою навчально-виховної роботи є продовження формування культури академічної доброчесності, виходячи з незаперечної істини, що суспільство, в якому молодь привчається до обману зі шкільної і студентської лави, приречене на занепад. Ухваливши у 2015 році Кодекс честі університету, ми одні з перших в Україні почали створювати інституційні засади для зниження рівня імітації освітньої діяльності та академічного шахрайства. Нульова толерантність до будь-яких проявів академічної недоброчесності повинна стати головним моральним принципом та елементом організації культури університетської громадськості.

Шановні колеги! Науково-інноваційна робота набуває все більшої ваги для КПІ як дослідницького університету. У цій моделі одним із найважливіших завдань КПІ є формування якісно нового освітньо-наукового середовища, в якому новітні наукові знання, передові технології ставали б невід’ємною складовою освітнього процесу.

Використовуючи багатоканальне фінансування науки, протягом минулого навчального року університет виконав 200 науково-дослідних робіт загальним обсягом 71,6 млн грн, із них 85 робіт обсягом 30,2 млн грн – за кошти державного бюджету, 80 госпдоговірних робіт обсягом 19,8 млн грн, 5 розробок за державним замовленням обсягом 6,5 млн грн, 18 наукових проєктів міжнародного співробітництва обсягом 5,6 млн грн. На суму 7,8 млн грн університет надав наукові послуги, 5 проєктів обсягом 2,9 млн грн виконано Науковим парком «Київська політехніка».

У 2020 році стартував перший конкурс Національного фонду досліджень. Наукові групи КПІ подали 13 заявок на конкурс «Наука для безпеки людини та суспільства» та 11 заявок на конкурс «Підтримка досліджень провідних та молодих учених».

Ще одним джерелом пошуку нових замовників на національному ринку повинна стати активна участь підрозділів КПІ у системі відкритих закупівель Prozorro, старт активної роботи з якою припав на літо 2020 року.

За минулий навчальний рік науковцями КПІ опубліковано 177 монографій, 52 підручники та 356 навчальних посібників; захищено 20 докторських і 107 кандидатських дисертацій; опубліковано 4 180 статей, у тому числі 870 у журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз.

До виконання НДР активно залучається студентство. З використанням результатів наукових досліджень за останні 3 роки було підготовлено 1 290 бакалаврів, 1 797 магістрів – усього близько 3 100 випускників КПІ. Торік 67 студентів стали переможцями Всеукраїнського конкурсу наукових робіт.

Ставлячи на меті інтеграцію університету до світового наукового середовища, проводиться постійна робота з підвищення якості та розпізнаваності у міжнародному науковому світі наукових періодичних видань КПІ. На сьогодні 4 видання КПІ входять до категорії «А» та ще 17 – до категорії «Б».

Важливу роль у цьому питанні відіграє Науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка. На сьогодні вона є інформаційно-аналітичним та сервісно-консультаційним центром у сфері наукової періодики і наукометрії. Суттєво розширилась привабливість бібліотеки для молоді, зросла активність в багатьох нових напрямках. Повні тексти майже 31 тис. освітніх та наукових документів, що доступні в електронному репозитарії ELAKPI, за минулий навчальний рік переглянуто понад 13 млн. разів. Бібліотека забезпечує безкоштовний доступ до провідних наукових видань за галузями.

Уже вісім років поспіль університет проводить фестивалі інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge», де поєднуються інтереси винахідників, інвесторів та високотехнологічних підприємств. Серед виведених стартапів КПІ на український і зовнішні ринки – 2 університетських наносупутники, безпілотні літальні апарати, завод з очищення води, засоби кібербезпеки, різноманітні біомедичні системи та багато інших.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності КПІ є забезпечення обороноздатності та безпеки держави. У 2019 році було проведено Перший Всеукраїнський фестиваль оборонних проєктів «Sikorsky Challenge». На конкурс було подано 132 проєкти, з яких 54 – від КПІ. У ході проведення фестивалю було підписано понад 40 угод між оборонними підприємствами і науковими установами та університетами країни.

Важливою складовою формування інноваційного середовища стала Стартап-школа «Sikorsky Challenge», яка у квітні цього року здійснила свій восьмий випуск. Активно працює мережа стартап-шкіл КПІ у 14 регіонах України на базі місцевих університетів. За цей час загалом підготовлено понад тисячу талановитих інноваторів. Деякі їхні стартапи вже вийшли на ринки і стали дуже успішними.

Протягом минулого року продовжувалася робота з набуття, охорони і захисту об’єктів права інтелектуальної власності. Було подано 194 заявки, 15 з яких на винаходи. За цей період отримано 190 патентів, з яких 186 на корисні моделі та 4 на винаходи, укладено 3 ліцензійних договори на право використання інтелектуальної власності КПІ.

Продовжив успішну роботу Державний політехнічний музей, працівники якого торік провели 1 100 екскурсій, прийняли понад 30 тисяч відвідувачів, організували 9 наукових конференцій та читань з підвищення кваліфікації директорів музеїв із 20 областей України. Музейна колекція поповнилася 330 новими експонатами.

Досягнення наших науковців у минулому навчальному році відзначалися на державному рівні. Державні премії України в галузі науки і техніки присуджено завідувачу кафедри Олександру Івановичу Роліку (ФІОТ), декану Сергію Федоровичу Теленику (ФІОТ), доценту Максиму Анатолійовичу Щербі (ФЕА), завідувачу кафедри Сергію Анатолійовичу Найді (ФЕЛ).

Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» було присвоєно Сергію Миколайовичу Копичку (ФПМ). В’ячеславу Миколайовичу Снісаренку (ВПІ) було присвоєно почесне звання «Заслужений художник України». Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій присуджено декану ХТФ Ігорю Михайловичу Астреліну та завідувачу кафедри ПБФ Віктору Степановичу Антонюку.

Щорічні премії Президента України для молодих учених присуджено кандидатам технічних наук Руслану Степановичу Борису (ММІ), Андрію В’ячеславовичу Чорному (ФТІ), Андрію Олександровичу Перепічаю (ІМЗ), Віті Василівні Галиш (ІХФ), Інні Миколаївні Трус (ІХФ), Ярославу В’ячеславовичу Радовенчику (ІХФ), Олені Миколаївні Шевченко (ІЕЕ), Ірині Олегівні Суходуб (ІЕЕ), Надії Андріївні Буяк (ІЕЕ). Грант Президента України для молодих учених- докторів наук виборов директор ІПСА Павло Олегович Касьянов.

Переможцями конкурсу премії КПІ за кращі підручники, навчальні посібники, монографії в цьому році стали:

– заступник директора ІПСА Наталія Дмитрівна Панкратова, автор підручника «Системний аналіз. Теорія та застосування» (перша премія);

– проф. Віталій Анатолійович Пасічник, доц. Юрій Іванович Адаменко, доц. Олена Михайлівна Герасимчук, асистент Сергій Володимирович Майданюк, доц. Наталія Валентинівна Мініцька, зав. лаб. Олександр Анатолійович Плівак, автори навчального посібника «Допуски, посадки та технічні вимірювання. Практикум: у 2 ч.», (механіко-машинобудівний інститут, друга премія);

– доц. Володимир Васильович Прокопенко (ІЕЕ), доц. Олег Олександрович Закладний (ІЕЕ), доц. Юрій Петрович Матеєнко (ФЕА) та головний інженер ТОВ «ЛН Техно» Павло Вікторович Кульбачний, – автори навчального посібника «Енергетичний аудит» (друга премія).
Вручити дипломи переможцям конкурсу доручаємо Вченим радам відповідних підрозділів.

Шановні колеги! У сучасних умовах міжнародна діяльність КПІ набуває нового, вагомого значення. Перед нами стоять завдання більш глибокої інтернаціоналізації університету, посилення міжнародної компоненти в усіх складових його діяльності, спрямовування досліджень й освітніх технологій на підготовку конкурентоспроможних фахівців для роботи у світовому і європейському просторах освіти, науки та інновацій.

Попри карантинні обмеження, університет продовжував нарощувати міжнародну діяльність. Передусім у міжнародних грантових програмах, за програмами Європейського Союзу «Горизонт 2020», «Erasmus+», «EURASIA», проєктами програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» та інших. Загалом за напрямом міжнародної науково-технічної співпраці виконувалося 63 міжнародних наукових проєкти, а всього – 212 проєктів. Міжнародна проєктно-грантова діяльність торік принесла університету понад 56 млн грн. Водночас такі обсяги не можуть нас влаштовувати, адже, скажімо, європейські університети мають майже в 10 ÷ 100 разів більше надходжень від наукових грантів.

Надзвичайно важливою є участь університету в міжнародних рейтингах. Так, у глобальному рейтингу QS КПІ входить до 750 кращих університетів із 26 000, що діють у світі. У рейтингу QS у предметних галузях КПІ увійшов до ТОП-500 університетів світу, і при цьому посів перше місце серед університетів України у двох предметних інженерних галузях: «Engineering-Mechanical, Aeronautical&Manufacturing» та «Engineering – Electrical&Electronics».

Формуючи позитивний імідж КПІ у міжнародному освітньому просторі, нам належить залучати більше студентів з інших країн. Стратегією розвитку КПІ передбачено зростання до 2022 року контингенту іноземних студентів до 5–6% від загальної кількості здобувачів вищої освіти. З цією метою в університеті створено Координаційну раду з питань набору іноземних громадян на навчання в КПІ.

Однак позитивна динаміка щодо кількості студентів-іноземних громадян може бути забезпечена лише за умови, коли кожна кафедра здійснюватиме викладання дисциплін англійською мовою, буде належним чином підтримувати англомовну версію своїх веб-ресурсів. На сьогодні внесок від навчання іноземних студентів до бюджету університету складає 14 млн гривень. Ці надходження можуть бути суттєво збільшені, що позитивно вплине на економіку кожного підрозділу, який проводить активну роботу з іноземними студентами.

Шановні друзі! Головним завданням адміністративних і господарських служб університету є утримання матеріально-технічної бази в належному експлуатаційному стані, створення необхідних умов для забезпечення навчальної та наукової діяльності здобувачів вищої освіти і співробітників університету, вирішення їхніх соціальних питань. Постійна увага приділялася експлуатації 34 навчальних корпусів, 20 гуртожитків, Науково-технічній бібліотеці, Центру культури і мистецтв, Центру студентського харчування, Державному політехнічному музею, 4 базам відпочинку, 6 житловим будинкам – усього понад 80 складним об’єктам інфраструктури загальною площею понад 600 тисяч м2. Університету доводилося утримувати цей величезний майновий комплекс за умов обмеженого фінансування та постійного підвищення тарифів на комунальні послуги.

Під час карантинних заходів університет продовжив виконувати роботи з підготовки матеріальної бази до нового навчального року та благоустрою території. Ремонтні роботи виконано в гуртожитках №№ 1, 4, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 18-20 та в навчальних корпусах №№ 1, 9, 12, 15, 17, 18, 21, 24, 27, 31, 32, на базах відпочинку «Маяк», «Політехнік» і «Сосновий», в Науково-технічній бібліотеці. Здійснено благоустрій території перед 4, 17, 20, та 28-м навчальними корпусами, біля Відділу авіації і космонавтики Державного політехнічного музею. У рамках проєкту «Посади дерево» висаджено понад 500 молодих саджанців різних видів дерев на території університету.

За умов постійного зростання тарифів на комунальні послуги протягом минулого навчального року виконано велику кількість робіт, спрямованих на підвищення енергоефективності приміщень університету з використанням сучасних технологій та енергоефективного обладнання.

Упродовж минулого року проведено реконструкцію індивідуальних теплопунктів у 5 навчальних корпусах. Наприкінці 2019 року проведено закупівлю ще 3 модулів теплопунктів, які до кінця лютого цього року були встановлені в навчальних корпусах №№ 7, 18 та 19. Загалом до кінця 2020 року планується встановлення ще 8 модулів у корпусах №№ 5, 20, 21, 24. Продовжено встановлення металопластикових вікон: у навчальних корпусах загальною площею 1200 м2 та гуртожитках студмістечка – 459 м2. Виконаний комплекс заходів з енергозбереження дозволив заощадити під час опалювального сезону минулого року 18 млн грн.

Спільно з науковцями ТЕФ та ІТС у 2020 році розпочато роботи з розвитку системи дистанційного енергомоніторингу, що дозволить додатково заощаджувати до 5–10% енергоресурсів.

Після закінчення карантинних обмежень в університеті запроваджуватиметься система роздільного збору та сортування сміття. Реалізація проєкту передбачається у кілька етапів, у ході виконання яких будуть охоплюватися відповідні групи гуртожитків, навчальних корпусів, інших об’єктів університету.

Протягом минулого навчального року КПІ пройшов позачергову перевірку Державної служби України з надзвичайних ситуацій, за результатами якої посилено заходи з пожежної безпеки. Зокрема, здійснено 115 перевірок дотримання вимог чинних норм та «Правил пожежної безпеки в Україні», приведено в працездатний стан систему автоматичної пожежної сигналізації в 14 навчальних корпусах, на базах відпочинку «Політехнік» і «Маяк», здійснено протипожежні тренування, проведено інструктажі з питань протипожежної безпеки для співробітників університету.

Здійснено комплекс заходів щодо забезпечення громадського порядку на території університету. Зокрема, підтримувалася взаємодія з органами поліції Солом’янського району, продовжувалася робота з удосконалення системи перепускного режиму в навчальних корпусах, встановлення додаткових камер відеоспостереження. Отож протягом минулого навчального року на території університету було додатково встановлено 12 камер відеоспостереження. Загалом на сьогодні успішно ведеться відеоспостереження за допомогою 129 камер. Як наслідок, кількість правопорушень на території університету помітно зменшилася.

З метою підвищення рівня безпеки території студмістечка та створення для здобувачів вищої освіти комфортних умов проживання заплановано встановити ще 40 сучасних ІР-камер уже до кінця поточного року.

Однією з головних умов забезпечення життєдіяльності університету є ефективне управління його фінансово-господарською діяльністю. З 2020 року Міністерством освіти і науки України здійснено перехід до принципу формульного фінансування університетів на основі врахування ключових показників їх діяльності. Ця обставина тягне за собою перехід до формульного фінансування підрозділів КПІ.

Вченою радою університету було прийнято рішення щодо застосування зазначеної системи (скоригованої відповідно до реальних показників університету) для розподілу фонду заробітної плати науково-педагогічних працівників на новий навчальний рік. Фонди для кожної конкретної кафедри обраховані на підставі фактичного фонду на 01.01.2020 р. та індивідуальних показників підрозділу. Такий принцип має спонукати колективи підрозділів до постійного покращення основних показників діяльності, які є головними для фінансування університету.

За цих обставин особливо важливого значення для забезпечення фінансування видатків розвитку університету набуває консолідація фінансових можливостей усіх структурних підрозділів, які займаються наданням платних послуг, з метою оптимального та прозорого використання коштів на фінансування першочергових (нагальних) видатків розвитку (придбання вартісного навчально-наукового обладнання, поточний і капітальний ремонти, вирішення завдань енергозбереження, благоустрій території та ін.).

Задля цього рішенням Вченої ради було створено Фонд розвитку КПІ. Управління коштами Фонду розвитку та контроль за їх використанням здійснює Рада з питань розвитку, до складу якої, за рішенням Вченої ради, входять представники адміністрації, структурних підрозділів, Профкому та Студентської ради університету. Рада визначає доцільність та необхідність обсягів фінансування видатків розвитку університету за рахунок та в межах загального і спеціального фондів на основі належно обґрунтованих заявок підрозділів. Рішення Ради з питань розвитку висвітлюються на інформаційних ресурсах університету.

Важливим напрямом роботи університету є вирішення соціальних питань членів його колективу.

Протягом минулого року посадові оклади всіх працівників було збільшено на 9,0%, а мінімальний розмір заробітної плати – на 12,1 %. Затримок з оплатою праці не було.

Відповідно до Колективної угоди в межах фінансових можливостей працівникам університету було виплачено додатково ще 61 млн 395 тис. грн у вигляді допомоги на оздоровлення, премій, надбавок викладачам-дослідникам, матеріальної допомоги, допомоги соціально незахищеним членам колективу, людям з інвалідністю, хворим, ветеранам, багатодітним сім’ям, батькам-одинакам. На фінансування діяльності органів студентського самоврядування було виділено 805,2 тис. грн.

Соціальна політика університету спрямовувалася не лише на підтримку необхідного рівня соціальних гарантій і створення механізмів соціального захисту працівників та студентів університету, а й на реалізацію довготривалих програм щодо підвищення їхньої ефективності.

Гострою проблемою для університету є ліквідація та пом’якшення негативних соціальних наслідків, спричинених пандемією COVID-19. Упродовж карантинного періоду всі підрозділи відповідно до заявок керівників були забезпечені захисними та антисептичними засобами. Щоденно проводилася обробка приміщень, де перебувають люди, дезінфікуючими та хлоровмісними розчинами. Основним завданням університету є постійний моніторинг ситуації, вчасне проведення відповідних профілактичних заходів та надання необхідної допомоги членам колективу, які її потребують.

Для оздоровлення студентів і співробітників університету працюють 4 бази відпочинку: «Маяк» на Чорному морі, «Політехнік» на Київському морі, «Сосновий» на березі річки Козинка і «Глобус» у Карпатах. Цього року, дотримуючись усіх карантинних вимог, бази приймали відпочивальників протягом усього оздоровчого сезону. Відпочили та оздоровилися понад півтори тисячі співробітників та членів їхніх сімей. У режимі роботи «бази вихідного дня» на базах «Політехнік» і «Сосновий» відпочили 420 працівників і студентів університету. Вартість путівок була найнижчою серед усіх університетів України.

Для зниження ризику інфікування COVID-19 та запобігання скупченню великої кількості людей було впроваджено нову систему онлайн-бронювання номерів на всі бази відпочинку.

Нині проводяться роботи з розвитку та оновлення студентського гірсько-спортивного табору «Глобус», що дозволить протягом року відвідувати карпатський край членам нашого колективу.

Підсумовуючи, варто наголосити, що перед колективом університету постає низка завдань, успішне вирішення яких дозволить утримувати і зміцнювати лідерські позиції КПІ у сфері вищої технічної освіти України та забезпечити подальший його сталий розвиток. Це вимагає застосування нових підходів для модернізації головних складових діяльності університету та підвищення відповідальності кожного учасника за досягнуті результати. Для цього необхідно:

– Продовжити аналітичну, прогнозну роботу щодо перспектив розвитку кожного із секторів промисловості України в новій «цифровій» економіці з метою проведення швидких змін щодо структури, обсягів, змісту та якості підготовки фахівців за всіма освітніми програмами.

– Провести черговий етап внутрішньої акредитації освітніх програм університету, за результатами якого актуалізувати їх зміст відповідно до потреб ринку праці та напрацювати підходи до вдосконалення навчального процесу за цими програмами.

– Успішно пройти державну атестацію університету, як наукової установи, за результатами якої у тісному зв’язку з підготовкою кадрів, системно вдосконалюючи менеджмент науки, започаткувати базове і розширити госпдоговірне фінансування, в тому числі з проблем національної безпеки і оборони.

– Продовжити оптимізацію структури навчально-наукових та адміністративно-управлінських підрозділів університету з проведенням аудиту приміщень та наукового обладнання за критеріями відповідності вимогам акредитації, наукової атестації, запитів ринку праці та критеріальних вимог дослідницького університету.

– Продовжити зміцнення матеріальної та навчально-лабораторної бази університету, звернувши особливу увагу на оновлення змісту підготовки фахівців, дослідницької і навчально-лабораторної бази за рахунок розширення системи дуальної освіти з високотехнологічними підприємствами України та інших країн світу.

– Поглиблювати інтернаціоналізацію університету за рахунок посилення міжнародної складової роботи його підрозділів – навчально-наукових інститутів, факультетів, кафедр.

– Забезпечити засади академічної доброчесності в усіх ланках діяльності університету.

– Продовжити інформатизацію управління на всіх рівнях діяльності університету, спрямувавши першочергові зусилля на управління його фінансовими ресурсами шляхом оновлення наявних систем бухгалтерського обліку і звітності. Удосконалити системи обліку кадрів, процедур супроводження руху кадрів, систему надання послуг студентам і співробітникам університету за принципом «єдиного вікна».

– Постійне подорожчання паливно-енергетичних ресурсів змушує підсилити роботу над вирішенням проблем енергозбереження та енергоефективності інфраструктури університету.

– Враховуючи наростаючі соціальні ризики, поглиблення економічних дисбалансів, університет має підвищувати соціальний захист членів колективу університету. Високо цінувати і зберігати атмосферу взаємної поваги, співпраці та взаємодопомоги серед студентів і співробітників КПІ, захищати їхню гідність і академічні свободи.

Шановні колеги, спільними злагодженими діями наш колектив гідно подолає нові виклики і з новими досягненнями пройде наступний етап свого розвитку. Бажаю міцного здоров’я, натхнення й успіхів у новому навчальному році.

Ректор М. Згуровський