8 жовтня 2020 року на сайті інформаційного агентства «Факти» було опубліковано інтерв’ю директора Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України академіка Сергія Комісаренка, присвячене епідеміологічній ситуації в Україні.
Учений розповів коли можна очікувати вакцини від коронавірусу, чи буде таких вакцин кілька, чи існують препарати для профілактики COVID-19: «Думаю, перші партії вакцин, які пройшли випробування, будуть випущені вже у найближчі місяці. Нещодавно хворий на COVID-19 президент США Дональд Трамп заявив, що вакцина може з’явитися ще до президентських виборів в Америці, які, нагадаю, відбудуться через місяць. (…) Варто розуміти, що одна справа розробити і випробувати вакцину, а інша – налагодити її виробництво у величезних обсягах. На Землі живе близько семи мільярдів осіб. Отже, знадобиться як мінімум така ж кількість доз. Але не виключено, що вдвічі більше, адже бувають вакцини, які вводять двічі. Так що зробити за короткий термін вакцину для всього людства не зможе жоден, нехай навіть гігантський, фармацевтичний концерн. Тому імунізацію населення планети вдасться провести не раніше середини, а то і до грудня 2021 року. Ряд великих компаній і наукових центрів у розвинених країнах створюють свою вакцину. Особливо цікавими будуть результати останньої (третьої) фази випробувань цих препаратів, адже до них залучать 30-40 тисяч добровольців. Необхідно розібратися, яка з створюваних нині вакцин викликає найбільш ефективну імунну відповідь на проникнення в організм коронавірусу і не має побічних ефектів. (…) Спочатку в Австралії, а потім в інших країнах провели аналіз вмісту вітаміну D в організмах людей, які одужали, а також тих, хто помер від коронавірусу. Виявилося, що у людей, які померли, був істотний дефіцит вітаміну D. Він міститься у багатьох продуктах – в лососі, оселедці, сардині й іншій рибі, коров’ячому молоці, яєчних жовтках … Наш організм сам виробляє цей вітамін – під дією сонячного світла, а точніше, ультрафіолету. Крім того, D3 можна придбати в аптеках. Добова доза цього препарату повинна становити від двох до чотирьох тисяч міжнародних одиниць».
Академік Сергій Комісаренко пояснив, чому COVID-19 за час пандемії не став слабшим: «Більш того, його здатність інфікувати людей (науковою мовою – контагіозність) посилилася. Це сталося за рахунок мутацій в структурі рибонуклеїнової кислоти, з якої складається геном коронавірусу. Якщо конкретніше – зміни відбулися в шиповидному протеїні, який знаходиться на поверхні вірусу і стирчить з нього, немов шип. Якщо в березні коронавірус з такою мутацією становив 30 відсотків в популяції COVID-19, то тепер – понад 90 відсотків. Цілком можливо, це і призвело до значного зростання кількості хворих, яке зараз відбувається по всьому світу. На щастя, мутація не обернулася збільшенням смертності від коронавірусу і не ускладнила перебіг хвороби. А також не привела до змін в структурі протеїнів, проти яких спрямовані вакцини, які вже розробляються тривалий час. Зауважу, що мутації в коронавірусі відбуваються не дуже часто – в ньому є механізми, які стримують цей процес».
Ознайомитися з повним текстом статті
За інформацією інформаційного агентства «Факти»