Незважаючи на географічну віддаленість наших країн, є загальні риси, що поєднують наші народи. Перше, на жаль, – це трагічний досвід радіоактивного опромінення. Друге – прагнення до збереження духовної самобутності, закладеної в багатстві культур та історії обох країн.
На цих пріоритетних для наших народів напрямах зосереджено і міждержавне співробітництво. Внесок Японії тільки у вирішення проблем, пов’язаних з наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС, складає понад 100 млн доларів. Важливою для України є підтримка японського уряду й у сфері охорони здоров’я та культури. Спеціальні гранти отримали: дитяча лікарня Охматдит; Національна філармонія України, Національний музей історії України, Національний драматичний театр ім. І.Франка, Національна опера України.
Нині Україна переживає непростий період реформування політичної й економічної сфер. Країні необхідні економічні реформи і поліпшення інвестиційного клімату.
Японія в 1960-1970 рр. стала прикладом реалізації так званого “економічного чуда” – вона в стислий термін подолала відставання від передових країн світу. Україна на початку третього тисячоріччя також має потребу в розвитку відповідно до моделі “економічного стрибка”. І тут ми розраховуємо на використання японського досвіду та потенціал японських інвестицій.
Під час торішнього візиту до Японії Президента України Віктора Ющенка була обнародувана спільна заява про нове партнерство в ХХІ сторіччі між Японією й Україною, сподіваємося, що це партнерство буде служити зміцненню наших країн і зближенню наших народів.
Важливим пріоритетом співробітництва є освітня сфера. НТУУ ”КПІ” – найбільший технічний університет України – є активним учасником такої співпраці. Так, з 2003 року в структурі нашого університету діє Українсько-японський центр, метою якого є сприяння розвиткові співробітництва між НТУУ “КПІ”, організаціями України і японськими партнерами – організацією JICA (Japan International Cooperation Agency) в освітній, науково-технічній, культурній, економічній та інших сферах.
В Угоді (у формі обміну нотами) між Міністерством економіки України і Міністерством закордонних справ Японії про реалізацію проекту міжнародного технічного співробітництва “Українсько-японський центр” НТУУ “КПІ” визначений як приймаюча сторона (реципієнт) проекту.
На будівництво приміщення для Українсько-японського центру уряд України виділив кошти з державного бюджету в розмірі 600 тис. грн у 2005 р. і 2 млн 950 тис. грн у 2006 р. Сподіваємося, що центр буде сприяти розвиткові інженерних факультетів університету через виконання вченими НТУУ “КПІ” та японськими колегами нових спільних великих науково-технічних проектів.
Одним з них є проект “Передача інформаційних технологій в Україну”, що виконується в рамках Програми Розвитку ООН в Україні й фінансується японським урядом. Відповідно до цього проекту в 2005 р. університет одержав різного обладнання на загальну суму 200 тис. грн.
Крім матеріальної, проект має значну інтелектуальну складову. Київській політехніці передаються технології дистанційного навчання і навчальні курси для підготовки інженерів з комп’ютерної техніки, розроблені японськими педагогами й успішно адаптовані в Польщі, на базі Польсько-японського інституту інформаційних технологій, що також є учасником даного проекту.
Однією з останніх ініціатив НТУУ “КПІ” щодо розвитку співробітництва між Україною й Японією є встановлення контактів між ученими, які займаються проблемами подолання наслідків ядерних катастроф у містах Хіросіма і Славутич (Чорнобиль) з використанням телемедицини, через Національну комісію України у справах ЮНЕСКО. Першим кроком у реалізації цього проекту могло б стати проведення телеконференції між ученими Японії й України (за участю медико-інженерного факультету КПІ) з проблем моніторингу здоров’я населення, що проживає в зонах ризику – містах Хіросіма і Славутич. НТУУ “КПІ” пропонує в цілому розвивати партнерство міст Хіросіма і Славутич, про що попередньо – під час візиту в Японію в 2005 році – відбулася розмова з мером Хіросіми. 27 грудня 2005 р. під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні п. Мабучі ця ідея, висловлена з боку НТУУ “КПІ”, була схвально ним сприйнята.
Перебуваючи сьогодні в гостях в Університеті Сока, хотів би висловити глибоку вдячність за запрошення відвідати Японію і познайомитися з діяльністю всесвітньо відомого буддійського миротворчого товариства “Сока Гаккай Інтернешнл” (Сока Гаккай – товариство творення духовних цінностей). Філософські ідеї, гуманістичні погляди, життєві принципи цього товариства надихають людей ставитися з оптимізмом до дня сьогоднішнього і вірити в краще майбутнє; вчать позитивно вирішувати складні задачі буття, спонукають до вдосконалювання свого характеру, своєї внутрішньої природи і сили для того, щоб облагороджувати набутими духовними досягненнями навколишній світ, – зрозумілі й близькі науково-освітній сфері України, зокрема київським політехнікам.
Погляди великого японського педагога Цунесабуро Макігучі, засновника товариства “Сока Гаккай” і вчителя п. Ікеди – шановного Джосея Тода, про ставлення до життя як до безперервного процесу навчання, творчості і творення різноманітних цінностей – надзвичайно співзвучні ідеям, які сповідує сучасне міжнародне співтовариство. Навчання через усе життя – це положення стало ключовим у визначенні стратегії розвитку освіти для багатьох країн світу.
Диплом і медаль Вищої почесної нагороди Університету Сока сприймаються нами як висока оцінка діяльності Національного технічного університету України “КПІ”, спрямованої на зміцнення співробітництва між Україною й Японією в науково-освітній сфері. Хотів би висловити щиру вдячність панові Дайсаку Ікеді й керівництву Університету Сока за таку оцінку та сподівання на успішне подальше співробітництво.